Шановні учасники конференції та гості сайту!
Цьогорічна V Міжнародна наукова конференція «Українська енциклопедистика», яка (як і попередня) організована у форматі інтернет-конференції, завершила свою роботу. Очевидно, що тематичне обмеження дещо позначилося на кількості тих, хто зголосився на наше зібрання. Однак, вважаю, що обговорення конкретних питань сприяє більшій тісній співпраці і глибшому зануренню в наукові проблеми. Теми, які було винесено на обговорення, пов’язані винятково з регіональною енциклопедистикою:
- регіональні (універсальні, тематичні, галузеві, персональні) та краєзнавчі енциклопедичні видання як джерело інформації національної ваги: роль і значення для інтелектуального й духовного розвитку країни;
- засади, принципи й методи створення регіональних енциклопедій;
- типи українських регіональних енциклопедій: спрямування, особливості представлення форми і змісту тощо;
- світова енциклопедистика в регіональному розрізі;
- електронні регіональні енциклопедії та словники;
- мова і стиль енциклопедичних видань;
На жаль, не всі учасники конференції подали свої доповіді для ознайомлення, обмежившись лише їхньою назвою, подекуди короткою анотацією. Розуміємо, що це може бути пов’язано з різноманітними поважними причинами; імовірно, на це вплинула і зміна формату й дати проведення нашого заходу.
Констатуємо, що оргкомітет конференції ухвалив такі рішення:
- 1. опублікувати матеріали конференції окремим збірником наукових праць «Українська енциклопедистика: Регіональний аспект»;
- 2. створити для конференції постійно діючий сайт «Українська енциклопедистика»;
- 3. найближчим часом підготувати проблематику для наступної – шостої конференції «Українська енциклопедистика» (2019) та розмістити оголошення про неї на сайті.
Сподіваюся також, що учасники конференції та її гості зауважили, що на цьому сайті можна ознайомитися з матеріалами попередніх конференцій (цьогорічні доповіді на сайті будуть доступні для читання в рубриці архів після опублікування збірника наукових праць «Українська енциклопедистика: Регіональний аспект»). Ознайомитися можна також із проектом Словника енциклопедичних термінів, працю над яким співробітники Інституту енциклопедичних досліджень продовжать і будуть вдячні за будь-які конструктивні зауваження, пропозиції чи побажання.
Звернімося до статистики (відповідно до служби Google Analytics).
- Сайт конференції за час її проведення відвідало 108 користувачів (з них 93.39 % з України, 2.89 % з США, 1.65 % з Нідерландів, 0.83 % з Перу, 0.83 % з Росії, 0.41 % з Польщі).
- Загальна кількість переглядів сторінок сайту конференції всіма відвідувачами – 1254 (одна людина в середньому переглянула 5,18 сторінок).
- Найбільш популярна доповідь – «Створення регіональних енциклопедій з бібліотечної справи як важливий напрям розвитку бібліотечної політики регіонів» (яку переглянула найбільша кількість відвідувачів – 71). Автор статті – Соколов Віктор Юрійович.
Беручи до уваги обговорення, доповідь фахівців Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського Т. Добко та О. Дудніка «Біобібліографічні посібники з історії національно-визвольних змагань українського народу (1917–1921 рр.) як джерело енциклопедичних досліджень» викликала великий інтерес. У ній подано багатий фактичний матеріал для укладачів різних за жанром та регіональними охопленням енциклопедичних видань.
Доповідь керівника науково-дослідницького центру Краснодарської регіональної організації «Співдружність Кубань-Україна» А. Авраменка «Історичний атлас як тип енциклопедичного видання (деякі спостереження та пропозиції)» отримала справедливі запитання щодо кореляційних (і не лише) зв’язків між атласами й енциклопедіями. Розвідка про історичні атласи загалом вийшла цікава й важлива своїм фактажем.
Безперечно, актуальною є доповідь представника Миколаївщини І. Марцинковського, що презентує цікаве поєднання регіональної енциклопедії з персональною, яку присвячено Тарасу Шевченку (йдеться про «Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини»).
Важливою і переконливою є доповідь співробітників Інституту енциклопедичних досліджень О. Савченка, В. Мухи й С. Очеретянко, які висвітлюють питання створення енциклопедичного продукту в сучасній Україні, державну політику у сфері книгодрукування.
Варто відзначити ґрунтовну доповідь фахівця Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого В. Соколова про створення енциклопедій бібліотечної справи, зокрема й регіонального характеру, що представляють Харківщину.
Загалом від учасників зібрання ми дізналися й про інші регіональні енциклопедії, їхні особливості, яким були присвячені доповіді. Це і «Енциклопедія Бердянська», і окремі енциклопедично-довідкові видання Полтавщини, Одещини тощо. В представлених аналітичних дослідженнях згадано й низку інших регіональних видань.
На жаль, ми вже ніколи не зможемо познайомитися з глибоким і, безперечно, цікавими (бо вони у нього були завжди такими) думками професора В. Чумаченка, який відійшов у кращі світи 5 грудня цього року. Пам'ять про нашого колегу, знаного енциклопедиста, одного з провідних українознавців сьогодення ми збережемо на довго.
Зібрання завершилося, а праця продовжується. Відрадно, що у цьогорічному заході взяли участь як постійні учасники, так і науковці, які вперше на нашій конференції. Це свідчить про те, що плеяда дослідників у галузі енциклопедистики, розширюється.
Вдячний усім, хто подав, читав, коментував, цікавився доповідями V Міжнародної наукової конференції «Українська енциклопедистика». До нових зустрічей!
З пошаною М. Железняк